МІД, МЕ́ДУ,

Мід, ме́ду, м. = Мед. На язиці мід, а під язиком лід. Ном. № 3055. Та й ми в батька були, мед, горівочку пили. Н. п. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 430.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

МІ́ДЕНЬ, ДНЯ, →← МІ́ВНИЙ, А, Е.

T: 98